Стовпець О. В.

Соціально-філософське осмислення проблемиспіввідношення інформації, знань та інтелектуальної власності
Одеський національний морський університет

Вступ
Актуальність обраної проблематики обумовлюється зростанням ваги та цінності інтелектуальної власності в епоху інформації. Інститут інтелектуальної власності став невід'ємним соціокультурним атрибутом постіндустріального суспільства. Оскільки в полі зору соціальної філософії знаходяться ті явища й процеси суспільного життя, котрі характеризують розвиток всього людства, проблема визначення місця інтелектуальної власності та її співвідношення з іншими видами інформації має стати предметом соціально-філософської рефлексії.
 
Разом з тим, зміна онтологічного статусу інформації, неоднозначність й багатоманітність підходів до розуміння поняття інформації, трансформація суспільних стереотипів передачі інформації тощо, вимагає, перш за все, дослідити саму категорію «інформація» та виокремити її особливості.
 
Поліщук Н.В.

Вплив філософсько-освітніх аспектів науки на духовно-моральне становлення молоді в епоху науково-технічного прогресу
Рівненський державний гуманітарний університет
 
Вступ. В епоху сучасного інформаційно-високотехнологічного науково-технічного прогресу (НТП) питання про те, що являє собою наука, чим вона відрізняється від інших сфер сучасної культури, наприклад техніки чи мистецтва, яка її структура і роль в суспільстві, є одним із центральних місць в міркуваннях філософів ХХ ст. і початку ХХІ ст. – якраз тому, що наука в цей час набула вирішального значення в житті суспільства. Степінь її розвитку в тій чи іншій країні сьогодні в значній мірі визначає місце цієї країни у світовій цивілізації.
Кількість наукових організацій і працюючих у ній вчених, об’єми фінансування являється в наш час не тільки загальнодержавною справою окремої країни, але і турботою всього світового співтовариства. На науку покладають великі надії прості люди і уряди в розв’язанні багатьох важливих для людства проблем – забезпечення енергією, розвиток нових транспортних засобів і комунікацій, лікування загрозливих захворювань і боротьба з ними тощо.
 
УДК 7.038.6
Патерикіна В.В.
ДЕСАКРАЛІЗАЦІЯ СУЧАСНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ СТУДІЙ ДОБИ ПОСТМОДЕРНУ
Донбаський державний технічний університет
 
Вступ. Сучасний український культурний простір відчуває на собі зміни, які відбулись протягом останніх десятиліть. Завдяки географічному перехрестю Україна чутлива до сприйняття постмодернового світу, а відтак актуалізуються розвідки  характеру української духовності під впливом світових процесів. Що збереглось від традиційних рис, притаманних українцям – лагідних, щирих, поважаючих традиції моралі, релігії - в умовах децентралізації, іронії, ризомності, плюралізму? Всі ці якості принесені в культурне  буття України ззовні, бо в глобалізованому світі неможливо не відчути ті процеси, що відбуваються в сусідніх країнах. І це зумовлено не тільки географією, а й свідомими або несвідомими інтелектуальними бродіннями, які готові сприйняти нові поштовхи чогось незвичайного ззовні та рефлектувати процеси, які відбуваються у самій країні зсередини.
 
Майданюк І.З.
НОВОЧАСНЕ ТРАКТУВАННЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ: СВОБОДА ЧИ ЗАКОН?
Національний університет біоресурсів і природокористуання України, Київ
 
Вступ. В історії кожного народу є час, коли гостро постає питання пошуку шляхів побудови правової держави та громадянського суспільства, проблема адекватного співвідношення права і моралі, особистості і влади, держави і свободи, справедливості і авторитарності. Такий час зараз і в Україні: всі сфери українського суспільства роблять спроби  завершити переоцінку цінностей, вирішити те коло проблем, що дасть можливість переосмислити світоглядні засади побудови держави і задовольнити потреби відродження нації. Саме тому зросла увага до тих орієнтирів для суспільного розвитку, котрі могли б відіграти роль ідеальних, таких, спираючись на котрі, були б виписані досконалі закони і створені досконалі умови для гармонійного вільного розвитку кожного члена суспільства, тобто до цінностей теорій природного права, інтерес до яких на кожному зламі історичних епох поглиблювався, а звернення до них давало поштовх до реформування правових систем.
 

                                   Егоров А.Г.

ОСНОВНЫЕ ФОРМЫ И СФЕРЫ ПРОЯВЛЕНИЯ БИНАРНЫХ ОТНОШЕНИЙ
Петербургский государственный университет путей сообщения
 
Введение. Анализ любой проблемы, в том числе и философской, должен начинаться с рассмотрения наиболее простых, но в то же время  основополагающих моментов какого-либо проявления бытия и существования. Самым простейшим элементом чего-либо является двойственность или дуадность. Казалось бы, что самым простейшим элементом нужно считать монаду или единичное, однако это не совсем так. Единичное как таковое, то есть само по себе, в принципе невыразимо и непознаваемо. Мы начинаем выделять и осознавать единичное (или монаду) только в том случае, когда способны отделить данное единичное от другого единичного, то есть только тогда, когда мы тем или иным образом построим бинарное или двойственное отношение между ними.
 
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 
Гупаловська В. А. Олінкевич В. І.
 
Поліконтектуальний  дискурс як визначальна детермінанта есенції простору міста
Гупаловська Вікторія Анатоліївна кандидат психологических наук доцент Львівський національний університет імені І.Я.Франка кафедра психології філософського факультету
Олінкевич Володимир Іванович аспирант Львівський національний університет імені І.Я.Франка кафедра філософії
                                                                                             
Вступ. З початком 90-х років  глобалізація як явище у політиці, культурі, науці тощо, стає значущим для Східної Європи та зокрема України. Простори українських міст входять у відношення з проблемами деіндустріалізації, приватизації і комерціалізації публічного простору і намагаються влитися в світову міжміську конкуренцію, хоча, безперечно, пострадянський простір має свою специфіку. У сучасних наукових дослідженнях проблемність феномену міста репрезентована досить широко в українській філософській думці, зокрема у даному випадку слід зауважити вихід у світ таких книг, як “Феномен міста” Т. Возняка, “Глобальне національне локальне” Р. Кіся та ряд збірок статей “Україна модерна”, присвячених психоментальному дисонансу, що позначений двома кодами міст – Львів і Донецьк тощо.
 
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 
Горбатюк Т.В.
 
СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ НАУКИ В КОНТЕКСТІ ПЛАНЕТАРНОГО СОЦІУМУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ФІЛОСОФСЬКО-СВІТОГЛЯДНИЙ АСПЕКТ
Національний університет біоресурсів і природокористування України
 
Вступ.
Наука, яка прогресує на інформаційному фундаменті, створюваному індустрією гіперкомп'ютерів, перетворюється на синергетичний симбіоз «Експеримент – Теорія – Гіперкомп’ютинг», тобто на гіпернауку. Гіпернаука перетворює планетарну цивілізацію на суперіндустріальну. Породжувана гіпернаукою індустрія нано-біо-гено-нейро-когно-інфо-комп’ютерно-мережевих супертехнологій дозволяє цивілізації розробляти мегапроекти перетворення не тільки неживої, а й живої і мислячої матерії.
 
Рейтинг пользователей: / 4
ХудшийЛучший 

                                                                                                   Сопов В.В.

ТРАДИЦИЯ КАК ФЕНОМЕН СОЦИАЛЬНОЙ РЕАЛЬНОСТИ
Новосибирский Государственный Технический Университет

ВВЕДЕНИЕ. Необходимость философского осмысления феномена традиции в настоящее время в России диктуется целым рядом причин. В стране, фактически, осуществляется исторический возврат к строительству капитализма, которое невозможно без определенного возврата к прошлому России, без обращения к ее историческому наследию и традициям. Общество нуждается в объективном и непредвзятом анализе своего прошлого, своих духовных и материальных корней, в переосмыслении места и роли традиций в социальной жизни. Эта ситуация характерна не только для нашей страны. Данная тенденция наблюдается практически во всех странах мира. Самоопределение народов, поиск глубинных исторических корней национального самосознания, выявление особенностей культурного развития - все это в той или иной мере является основой не только формирования новых национальных государств на постсоветском пространстве, но и упрочения уже сложившихся государственных образований и традиционных национальных общностей в Европе и на других континентах.

 
������ �����������
pagerank checker