УДК 7.038.6
Патерикіна В.В.
ДЕСАКРАЛІЗАЦІЯ СУЧАСНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ СТУДІЙ ДОБИ ПОСТМОДЕРНУ
Донбаський державний технічний університет
Вступ. Сучасний український культурний простір відчуває на собі зміни, які відбулись протягом останніх десятиліть. Завдяки географічному перехрестю Україна чутлива до сприйняття постмодернового світу, а відтак актуалізуються розвідки характеру української духовності під впливом світових процесів. Що збереглось від традиційних рис, притаманних українцям – лагідних, щирих, поважаючих традиції моралі, релігії - в умовах децентралізації, іронії, ризомності, плюралізму? Всі ці якості принесені в культурне буття України ззовні, бо в глобалізованому світі неможливо не відчути ті процеси, що відбуваються в сусідніх країнах. І це зумовлено не тільки географією, а й свідомими або несвідомими інтелектуальними бродіннями, які готові сприйняти нові поштовхи чогось незвичайного ззовні та рефлектувати процеси, які відбуваються у самій країні зсередини.
Значний пласт концентрації духовних цінностей притаманний літературі, яка майже першою відбиває на рівні інтелекту і емоцій процеси суспільства. Література має властивість підійматися над простором й часом, долати обмеженість особистісного бачення явищ, виходити на узагальнення людських норм існування. Але справа в тому, що у світі з розмитими поняттями про цінності досить важко знайти точку відліку для визначення того, що дійсно тримає людину в цьому світі. Постмодерн, в якому перебуває цивілізований світ (незалежно від того усвідомлює хтось цю ситуацію чи ні), запропонував свої моделі відчуття світу, цінностей, які не співпали з тим, що людство накопичувало тисячоліттями. Як література виконує рефлексію сьогодення українського простору відбито в даних розвідках.
Актуальність проблеми. Дані розробки набули актуальності внаслідок розгубленості пересічного українця перед втратою усталених норм, до яких звикли і які сприймалися нормою існування. Природне існування у передбачуваному світі з визначеними орієнтирами надає людині сенс буття і, навпаки, хаотичність та непередбаченість дезорганізують як внутрішній, так і зовнішній стан людини. Постмодерністські хвилі внесли корективи у повсякденне життя, докорінно змінили ( причому досить швидко) здавалось непохитні інститути релігії, моралі, мистецтва. Збереження або руйнування сталих норм літературою в умовах постмодерну здається актуальною проблемою, бо поки точаться суперечки навколо питання: читають або не читають українці, письменники пишуть й відбивають життя тих, для кого вони власне і творять.