Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 
Гупаловська В. А. Олінкевич В. І.
 
Поліконтектуальний  дискурс як визначальна детермінанта есенції простору міста
Гупаловська Вікторія Анатоліївна кандидат психологических наук доцент Львівський національний університет імені І.Я.Франка кафедра психології філософського факультету
Олінкевич Володимир Іванович аспирант Львівський національний університет імені І.Я.Франка кафедра філософії
                                                                                             
Вступ. З початком 90-х років  глобалізація як явище у політиці, культурі, науці тощо, стає значущим для Східної Європи та зокрема України. Простори українських міст входять у відношення з проблемами деіндустріалізації, приватизації і комерціалізації публічного простору і намагаються влитися в світову міжміську конкуренцію, хоча, безперечно, пострадянський простір має свою специфіку. У сучасних наукових дослідженнях проблемність феномену міста репрезентована досить широко в українській філософській думці, зокрема у даному випадку слід зауважити вихід у світ таких книг, як “Феномен міста” Т. Возняка, “Глобальне національне локальне” Р. Кіся та ряд збірок статей “Україна модерна”, присвячених психоментальному дисонансу, що позначений двома кодами міст – Львів і Донецьк тощо.
Дослідження феномену міста сьогодні у науці і філософії набуває все більшої інтенсивності. Це більшою мірою стосується таких наукових контекстів як соціологічний, економічний, географічний, топографічний, архітектурний, психологічний тощо. Всі ці інтелектуальні модуси складають певні, в силу предметного поля дослідження саме їм притаманні дескриптивні карти топосу міста. Ці структурні елементи системи міста, примножуючи знання про дану систему (місто), дають змогу описати простір міста, зрозуміти його динаміку, однак не у тотальній, а радше фрагментарній перспективі. Такий висновок продукує думку про потребу віднайдення іншого способу фіксації, позначення та зрештою концептуалізації знання про феномен міста. Власне застосування інструментарію філософії, як специфічної узагальнюючої форми отримання знання, є повністю адекватним просуванням  даної проблеми до вирішення.
Піддаючи аналізу проблему міста, стикаємось з рядом складних питань, зокрема інтерконтекстуальність у функціональності топосу міста, поліконцептуальне позначення простору міста, прагматизм в діагностуванні функціонування тіла міста, проблема конструювання єдиної мови, об’єднаного логічного інструментарію (понять, імен, категорій) у фіксації знання про місто тощо.