Вступ. В умовах післякризового відновлення та реформування реального сектору економіки важливого значення набуває формування ефективної машинобудівної галузі, яка б відповідала вимогам сучасного глобального середовища. Досвід розвинених країн свідчить, що саме ця галузь є основою високого економічного рівня розвитку країни та її конкурентоспроможності, що забезпечує належний рівень економічної безпеки держави.
Основним чинником конкурентоспроможності вітчизняного машинобудування є використання власних науково-інноваційних ресурсів для реалізації конкурентних переваг шляхом розвитку сучасних напрямів як фундаментальної науки (фізика, математика, економіка, інформатика тощо), так і визнаних наукових шкіл у сферах електрозварювання, радіоелектроніки, енергозбереження, військових технологій, а також наявність широкої мережі науково-дослідних установ, вищих учбових закладів, академічних інститутів, високий освітній рівень населення.
Разом з цим, проблема конкурентоспроможності машинобудівного комплексу України на світових ринках є складною і комплексною. Загалом, машинобудування залишається технологічно відсталим, інституційно нерозвинутим, надто вразливим до кон’юнктурних коливань на світовому ринку. Україна потребує комплексного формування та поетапної реалізації національної стратегії розвитку машинобудівної галузі та забезпечення належного рівня її конкурентоспроможності на міжнародних ринках.
Актуальність проблеми
В цьому контексті особливої актуальності для України набуває проблема створення дієвих механізмів щодо підвищення міжнародної конкурентоспроможності машинобудівного комплексу України, який повинен стати “локомотивом” високотехнологічного розвитку країни та фундаментом ефективної міжнародної економічної інтеграції.