Недвига Н.І.
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЛЕКЦІЙНИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.
Севастопольський національний технічний університет
1. Інноваційні підходи до підготовки майбутніх інженерів як творчої особистості в контексті конкурентоспроможності.
Вступ. Конкурентоспроможність у сучасному світі тенденції цивілізаційного розвитку визначає нові вимоги перед людиною, отже, і перед освітою, що відіграє вирішальну роль у становленні кожної особистості. Спеціаліст сьогодні повинен відрізнятися новою свідомістю, новою культурою, новим мисленням, новим якісним інтелектом. Мотивами діяльності студента технічного вузу повинні бути: потреба у самореалізації, бажання самоудосконалення, підвищення рівня професійної майстерності. Дослідження показують, що молоді спеціалісти, які змотивовані на діяльність шляхом впровадження у навчальний процес творчих елементів, успішно оптимізують виробничі процеси, розвивають у собі такі професійні якості, як творчий стиль мислення, системність мислення, конкретність мислення, мобільність мислення при умінні виділяти головне, почуття міри в прийнятті рішень і діях. Сучасний випускник технічного вузу повинен також володіти достатнім рівнем професійної мовнокомунікативної компетенції, тобто бути здатним спілкуватися у типових умовах професійної діяльності [1,51].
Педагогічні інновації в технічному вузі – це результат творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. У сучасних умовах суттєво актуалізується така функція навчального процесу як навчити студента використовувати отримані знання у своїй практичній діяльності - професійній, громадсько-політичній та ін. Завдання педагога вищої школи – позбутися формального підходу в навчанні, перетворити навчальну діяльність у органічне засвоєння знань в якості методологічної бази. Творче засвоєння певної суми знань залишається важливою функцією сучасного навчального процесу[2]. На основі відстеження тенденцій сучасної філософії освіти нами здійснена спроба сформувати модель конкурентоспроможного спеціаліста, складовими особистості якого є: оволодіння сучасними науково-інформаційними технологіями, здатність до творення змін і прийняття змінності, комунікативність, здатність до розвитку і саморозвитку особистості, самостійних і усвідомлених дій, готовність до інноваційного типу діяльності, інноваційного типу мислення, інноваційного типу культури, оволодіння високим ступенем самодосконалості. Майбутній інженер повинен бути здатний на індивідуальному рівні органічно взаємодіяти з людством, із громадянами інших країн і в сфері виробництва, і в сфері політичних відносин, і в сфері духовній. Отже, треба перетворити знання на активний важіль діяльності кожного майбутнього фахівця.