Дубовой О.Ф.

Міграційний капітал як основний фактор міжнародної трудової міграції

Львівська комерційна академія

Проаналізовано наслідки грошових потоків від трудових мігрантів для країни їх походження. Розглянуто шляхи підвищення ефективності їх застосування. 

Ключові слова: трудові мігранти, грошові перекази, міграційний капітал.

Сconsequences of  money transfer by labor migrants for country of their origin are considered. Ways to increase effectiveness of those money transfers are covered.

Key words: labor migrants, money transfers, migration capital.

Розширення процесу глобалізації економіки супроводжується зростанням масштабів міграції робочої сили. Водночас зростають і доходи та грошові міграційні трансферти тих, хто працює за межами батьківщини. Причому обсяги і розміри грошових переказів зростають швидшими темпами, ніж кількість самих міжнародних мігрантів, і не тільки починають відігравати важливу роль для родин, які залишилися вдома, а й стають справжнім генератором розвитку економік країн — реципієнтів грошових трансфертів мігрантів.

Грошові перекази – основний фактор міжнародної трудової міграції, який впливає на економічний розвиток країн третього світу. Найбільші одержувачі переказів мігрантів – Індія і Мексика (понад 10 млрд. доларів кожна), Філіппіни (6,4 млрд.), Марокко, Єгипет і Туреччина (по 3 млрд.), а трансферти в Ліван, Бангладеш, Йорданію, Домініканську Республіку, Сальвадор і Колумбію наближаються до 2 млрд. У Мексиці, найбільшому в Латинській Америці реципієнті прямих іноземних інвестицій (ПІІ), до 2003 року грошові перекази мігрантів перевищили загальну суму ПІІ на 21%; доходи від туризму – на 42%. Перекази були еквівалентні 79% нафтового експорту і становили 2,2% ВВП . Однак незрівнянно більшу роль міграційний капітал відіграє в економіці найбідніших країн, де він більш ніж удвічі перевищує приплив ПІІ.

Перекази являють собою приватні передачі фондів і не створюють будь-яких зобов'язань сторін. Перш за все, вони витрачаються на забезпечення елементарних умов існування домогосподарств. При певній критичній масі вони позитивно впливають на поточний рахунок платіжного балансу, а також мають антициклічний вплив на економіку. Багато країн, що розвиваються використовують майбутні потоки переказів в якості забезпечення (гарантії) при отриманні кредитів на міжнародному ринку позичкового капіталу. Для більшості країн-одержувачів потоки переказів перевищили обсяги офіційної фінансової допомоги і є більш ефективним інструментом боротьби з бідністю, фактично реалізуючи принцип самодопомоги.

Сприятливий вплив трансфертів мігрантів полягає, крім того, в диверсифікації ризику та доступ до неофіційних ринків позичкового капіталу, ослабленні обмежень на позики, які накладаються офіційним банківським сектором на дрібні інвестиції. Якщо грошові перекази інвестуються, вони стимулюють зростання виробництва, а якщо йдуть на споживання, то викликають позитивний мультиплікаційний ефект.

Варто, однак, відзначити, що потенціал величезного припливу капіталу майже ніде не був реалізований повністю. Урядам країн, що розвиваються, і міжнародним організаціям належить чимало зробити для того, щоб перетворити масштабні потоки грошових переказів мігрантів на потужний чинник економічного розвитку. В іншому випадку ці потоки можуть призвести до негативних наслідків: збільшення диференціації доходів, інфляції цін на нерухомість, концентрації землі в руках родин мігрантів, зростаючого безробіття тощо.

У контексті транснаціональної діяльності мігрантів особливий інтерес представляють колективні грошові перекази. Історія етнічних асоціацій, що посилають гроші для колективного використання в рідні міста або села, почалася досить давно. Між 1914-1924 роками єврейські асоціації Нью-Йорка посилали мільйони доларів розореним війною спільнотам в країнах їхнього походження в Європі. Тривалий час колективні перекази мігрантів в місця їх походження носили в основному філантропічний характер. Особливо активізуються такі трансферти після природних катаклізмів.

У результаті зростання числа учасників транснаціональної діяльності колективні перекази набули якісно нових характеристик. Ресурси, мобілізовані таким шляхом разом із інноваційних схемами, стимулюють розвиток сільськогосподарських регіонів, що потребують модернізації.

Колективні перекази об'єднуються з урядовими фондами. Подібні ініціативи істотно сприяють місцевій системі охорони здоров'я, освіти, приносячи користь, в рівній мірі і сім'ям мігрантів, і всім іншим мешканцям. З 1993 року в Мексиці однією з найбільш помітних була програма "два до одного": до кожного долара колективних переказів мігрантів відраховується по долару з федерального бюджету і бюджету штату. Пізніше до цього додався долар від муніципальної адміністрації і програма дістала назву "три до одного". З 1992 по 2001 рік у її рамках мігранти інвестували 5 млн. доларів в 400 проектів, повна ж сума вкладень у ці проекти склала 15 млн. доларів.

Зазвичай подібні інвестиції йдуть на місцеві громадські потреби або на інфраструктури – водоочищення, устаткування або будівництво шкіл, доріг, медпунктів, місць відпочинку і розваг, парків і т.д. Транснаціональні організації мігрантів, які беруть активну участь у розвитку своєї батьківщини, "змушують державу взаємодіяти з ними в нових формах" і, по суті, створюють "паралельні владні структури" по відношенню до традиційного режиму.

Масштаби і ступінь інституалізації колективних переказів поряд з використанням передових телекомунікацій і нових методів у фінансовій сфері призводять до суттєвого впливу на характер і темпи розвитку країн-донорів. Можливість доступу діаспор мігрантів, їх родичів, а також офіційних властей в єдиний віртуальний інформаційний простір дозволяє їм об'єднатися для вирішення найбільш актуальних місцевих завдань, включаючи фінансування економічних і соціальних програм.

Незважаючи на глобальну кризу, заробітчани-мігранти відіслали додому 2008 року рекордну суму. Як зазначається звіті ООН із торгівлі та розвитку про міграційні процеси, заробітчани вислали додому понад 300 мільярдів доларів готівки. Це майже на 10 відсотків більше, ніж попереднього, 2007 року. Це сталося тому, що економічний спад впливає на ці процеси із певним запізненням. Але після неухильного зростання упродовж останніх 8 років, масштаби грошових переказів мігрантів сьогодні падають, і тому міжнародні фахівці очікують їх скорочення на 5-8 відсотків.. А в Європі і Середній Азії цей показник падіння буде ще вищим – близько 10 відсотків. Українські мігранти надсилають до 3,5 мільярда доларів щорічно. Так, у 2008 році тільки у Чернівецьку область надійшло переказів від заробітчан на понад 130 мільйонів доларів і понад 40 мільйонів євро. Це у півтора раза перевищило річний бюджет цієї області України й ще раз засвідчує вагомість таких потоків фінансового капіталу й необхідність їх ефективного використання..