Шаповалова Н.В., Сметанина Е.И.

РОСЛИННІ ДОБАВКИ: ФАРМАКОНУТРИЦІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

 Анотація: сучасний підхід до використання біологічно-активних добавок вимагає розгляду їх та подання в інформації з позицій сучасного профілактичного напряму медицини – фармаконутриціології, який уособлює у собі останні наробітки щодо стандартизації та сертифікації парафармацевтичної продукції згідно європейських вимог

Аннотация: современный подход к использованию биологически-активных добавок требует рассмотрения их и отображения в информации ЧС позиций профилактического современного направления медицины – фармаконутрициологии, который обобщает последние разработки и достижения по стандартизации и сертификации парафармацевтической продукции согласно европейским требованиям

Summary: modern going near the use bioactive requires additions consideration of them and presentation in information from positions of modern prophylactic direction of medicine – farmakonutriciologi, which personifies in itself last achievements in relation to standardization and certification of parafarmacevtical products in obedience to the European requirements

Ключові слова: біологічно-активні добавки (БАД), фармаконутриціологія, стандарт якості, парафармацевтична продукція, рослинні засоби

Основою сучасної стратегії охорони здоров’я, як зазначено в основах законодавства України про охорону здоров’я (1992 р.) та відображено у міжгалузевій комплексній програмі «Здоров’я нації» (2004 р.), є формування здорового способу життя. Вагомою складовою соціальної політики України в напрямку збереження та покращення здоров’я нації, є профілактика захворювань, у тому числі за допомогою комплексів рослинного походження, макро- і мікроелементів, що є складовими біологічно-активних добавок (БАД) та ін. парафармацевтичної продукції або використовуються у чистому вигляді.

На сьогоднішній момент часу розвивається новий напрямок профілактичної медицини – фармаконутриціологія. Об’єктом дослідження даного напрямку, власне, є БАДи. Певну зацікавленість викликають рослинні добавки, оскільки на відміну від нутрицевтиків та еубіотиків, сучасне законодавство до них вимагає проведення умов реєстрації, сертифікації та стандартизації їх як фітозасобів.

Ринок БАД з моменту прийняття Закону України «Про лікарські засоби» (1998 р.) щороку зростає і складає до 40% від загального об’єму фармацевтичного ринку. Розвиток ринку БАД в Україні здійснюється в умовах недостатньо сформованої нормативно-правової бази та відсутністю у населення повної та достовірної інформації про даний вид профілактичної продукції, що створює труднощі у забезпеченні хворих препаратами з доведеною фармакотерапевтичною ефективністю, безпечності, належної якості.

Тому останнім часом БАД активно вивчаються з позицій маркетингу, фармацевтичної опіки, допомоги, фармакоекономіки. Прискибливо розглядаються питання, пов’язані з проблематикою їх сертифікації у відповідності до світових стандартів: GLP, GCP, GMP, GDP, GPP. Крім того, рослинні добавки обов’язково повинні бути вироблені за стандартами якості Належної практики вирощування сировини - GAP – Good Agriculture Practice, Належної практики збирання сировини - GFCP – Good Field Collecting Practice, належної практики зберігання - GSP – Good Storage Practice.

В нас, на жаль, біологічна та лікувально-профілактична активність ЮАД рослинного походження належним чином не вивчалась. Спеціальна літераура з цього питання практично відсутня, а популярна характеризується поверхневою інформацією, недостатнім професіоналізмом, без заглиблення у питання проти показів, обмежень до використання внаслідок шкідливості їх для організму. Тому питання науково-обгрунтованого використання рослинних добавок у відповідності з теоретичними засадами фармаконутриціології, а також в законодавчому полі, яке формує закони України, численні міжгалузеві програми, є актуальною проблемою сьогодення. Адже БАД – це група препаратів, що реалізуються в більшості випадків через аптечну мережу без рецепта лікаря або шляхом маркетингової дистрибуції і використовуються переважно з метою самолікування, що є абсолютно недопустимим, оскільки майже 50% аптечного асортименту БАД (вітчизняного виробництва) не проходять стадії пре- та клінічних досліджень, що протирічить вимогам європейського законодавства.

Фармаконутриціологічні аспекти використання рослинних добавок вимагають удосконалення існуючої системи підготовки фахівців, здатних кваліфіковано пропонувати дану парафармацевтичну продукцію з дієтичною, профілактично або лікувальною метою.

Література:

1. ВОЗ определила свою принципиальную позицию по отношению к фитотерапии // Провизор.- 2004.- №7.- С.35.
2. Омаров Ш. Осторожно: биологически активные добавки! http://www.antibad.nm.ru/v10.html
3. Сметаніна К. І. Фармаконутриціологія як науково обґрунтований напрямок профілактичного використання біологічно активних добавок // Фармацевтичний журнал. – 2006. – № 6. – С. 33-40.
4. Сметаніна К.І. Методичні матеріали для практичних занять за темою: «Фармацевтична опіка при забезпеченні хворих лікарською рослинною сировиною та фітопрепаратами».- Львів, 2001.- 35 с.
5. Сметаніна К.І. Основи стандартизації та сертифікації лікарських засобів. Навчальний посібник.- Вінниця: Нова Книга, 2010.- 376 с.
6. Трахтенберг І., Гуліч М. Проблема біологічно активних добавок: поняття, термінологія, аспекти дискусії // Вісн.фармакол. та фармації.- 2001.- №9.- С.26-29.
7. Фармацевтическая опека – важнейший аспект клинической фармации / И.Зупанец, В.Черных, С.Попов и др.//Провизор.- 2000.- №11.- С.6-7.