Совтус І.М., Мизовець І.О., Трофименко О.Л., Корнісік Н.М.

«ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ  – ОСНОВНИЙ КОМПОНЕНТ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ГРВІ СТУДЕНТІВ КОВЕЛЬСЬКОГО МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ»

Ковельський медичний коледж/ ДЗ «Вузлова лікарня ст. Ковель ДТГО Львівської залізниці»

 

В цій роботі розроблені заходи, спрямовані на формування здорового способу життя, зниження рівня захворюваності студентів Ковельського медичного коледжу на ГРВІ, та профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів із застосуванням елементів фітотерапії.

Ключові слова: здоров’я, здоровий спосіб життя, студенти, профілактика гострих респіраторних вірусних інфекцій.

 In this work the developed measures, directed on forming of healthy way of life, decline of level of morbidity of students of medical college of Kovel, on GRVI, and prophylaxises of diseases of overhead respiratory tracts, are with application of elements of fitoterapii.

Key words: health, healthy way of life, students, prophylaxis of sharp respirator viral infections.

Постановка наукової проблеми та її значення.

Спосіб життя – це діяльність і активність людей з матеріальними, моральними і духовними умовами життя і реакція на дані умови.

Спосіб життя людини відображає комплекс біологічних, соціальних, економічних, сімейних, побутових, екологічних, психологічних та духовних впливів на життєдіяльність людського організму, а також вивчення можливостей їхнього використання з метою збереження, охорони і відтворення здоров'я.

Здоровий спосіб життя включає: загартування, достатню розумову активність, повноцінне й раціональне харчування, культуру статевих взаємин, психічну рівновагу.

Спосіб життя має провідне значення у формуванні і відтворенні здоров'я людини, забезпеченні її високої якості життя і активного довголіття. Для ведення здорового способу життя людині необхідні мотиваційні стимули, які засновані на усвідомленні кожним потреби охорони і зміцнення власного здоров'я.

Ураження дихальних шляхів з розвитком респіраторного синдрому (кашель, нежить, першіння в горлі) та загальнотоксичні прояви різного ступеня вираженості – найпоширеніші в людській популяції. Протягом року кожна людина встигає перехворіти на респіраторне захворювання щонайменше 3-5 разів, у більшості випадків забуваючи про короткочасний неприємний епізод відразу, як тільки настає одужання. Проте наслідки цих захворювань можуть стати причиною досить важких ускладнень.

ГРЗ, ГРВІ, респіраторний синдром… Який же зв'язок між цими термінами? ГРЗ – гостре респіраторне захворювання. Термін застосовується у випадку розвитку захворювання верхніх дихальних шляхів бактерійної та іншої етіології. ГРВІ – гостра респіраторна вірусна інфекція. Термін застосовується у випадку захворювання верхніх дихальних шляхів вірусної етіології. Грип, який часто намагаються штучно відділити від гострих респіраторних інфекцій, є важливою складовою частиною цих захворювань. Таким чином, кожна назва (ГРЗ, ГРВІ, респіраторний синдром) – це сукупне поняття.

На нашу думку, в формуванні якісно нового рівня самоусвідомлення та мотивації на збереження і зміцнення духовного, соціального, психічного та фізичного здоров'я має брати участь не тільки сам студент, а й – сім’я, навчальний заклад, суспільство.

    Сформованість мотивації здорового способу життя є важливим показником ефективності навчально-виховного процесу, оскільки мотиваційна зрілість є складовою частиною розвитку активної соціальної позиції особистості.

Контингент та методика досліджень.

Дослідження проводили на 82 особах жіночої статі (група І м/с (9 кл.) – 24 студентки, група ІІ м/с (9 кл.) – 29 студенток, група ІІ ак. на базі 11 класів – 29 студенток) віком від 16 до 18 років.

Мета роботи: провести аналіз рівня захворюваності на ГРВІ серед студентів Ковельського медичного коледжу.

У відповідності з метою були поставлені наступні завдання:

1.    Провести збір матеріалу відповідно до теми науково-пошукової роботи.

2.    Провести збір даних по захворюваності на ГРВІ серед студентів І та ІІ курсів спеціальності «Сестринська справа», ІІ курсу «Акушерська справа».

3.    Проаналізувати рівень захворюваності.

4.    Розробити заходи, спрямовані на формування здорового способу життя, зниження рівня захворюваності студентів Ковельського медичного коледжу на ГРВІ, та профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів із застосуванням елементів фітотерапії.

Об’єкт дослідження: рівень захворюваності на ГРВІ.

Предмет дослідження: схильність до захворюваності на ГРВІ студентів КМК.

  Нами було проведено ретроспективний аналіз захворюваності на ГРВІ студентів КМК в період 2009-2010 років.

Результати досліджень та їх обговорення

Таблиця 1

Загальна захворюваність на ГРВІ студентів КМК 2009-2010 н.р.

Групи

І м/с

(на базі 9 кл.)

Куратор

Трофименко О.Л.

ІІ м/с

(на базі 9 кл.)

Куратор

Музичук Л.О.

ІІ ак.

(на базі 9 кл.)

Куратор

Шевченко Т.С.

Місяці

 

Вересень

3

8

2

Жовтень

2

9

2

Листопад

1

1

2

Грудень

1

4

2

Січень

2

11

-

Лютий

11

9

4

Березень

8

14

4

Квітень

9

7

5

Травень

2

8

2

Червень

6

4

1

 

Діаграма 1

Випадки захворювання на ГРВІ  у студентів І-ІІ  курсів за  2009-2010 рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Як бачимо з діаграми найбільше випадків захворювання реєструється серед студентів  ІІ курсу спеціальності «Сестринська справа» – 75, найменше – ІІ курсу спеціальності «Акушерська справа» – 24 випадки.

 

 

 

 

Діаграма 2

Порівняння випадків захворювання на ГРВІ в  групах по місяцях

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Якщо аналізувати випадки захворюваності на ГРВІ серед студентів даних груп по місяцях, можна зробити висновок, що найчастіше хворіли в січні і березні студенти ІІ курсу, а в лютому і квітні – І курсу спеціальності «Сестринська справа». Найменше випадків захворюваності реєструвалось серед студентів ІІ курсу спеціальності «Акушерська справа».

Діаграма 3

Аналіз загальної кількості випадків захворювання на ГРВІ протягом н.р.

Діаграма 3 показує, що кількість випадків захворювання на ГРВІ починає зростати в січні, досягає максимуму – в березні і поступово знижується.

Найменша кількість випадків реєструвалася в листопаді, що пояснюється карантином з приводу епідемії каліфорнійського грипу H1N1.

Діаграма 4

Рівень  захворюваності на ГРВІ  серед студентів  КМК  на 1000 населення

Аналізуючи рівень захворюваності на ГРВІ серед студентів КМК на 1000 населення, виявлено, що у групі ІІ м/с (9) він складає 520,83, що є найвищим показником, а у групі ІІ курсу спеціальності «Акушерська справа» реєструється  найнижчий  і складає 166,6.

Висновки:

1.     Проведено збір та аналіз матеріалу відповідно до теми науково-пошукової роботи.

2.     Зібрано дані по захворюваності на ГРВІ серед студентів І і ІІ курсу спеціальності «Сестринська справа», ІІ курсу «Акушерська справа».

3.     Проаналізували рівень захворюваності.

4.     Розробили заходи, спрямовані на формування здорового способу життя, зниження рівня захворюваності студентів Ковельського медичного коледжу на ГРВІ та профілактику захворювань верхніх дихальних шляхів із застосуванням елементів фітотерапії.

Відповідно до отриманих даних нашої науково-пошукової роботи ми пропонуємо такі заходи спрямовані на формування здорового способу життя та профілактику захворювань верхніх дихальних шляхів:

1.     Систематично виготовляти санітарні бюлетені, брати участь у проведенні та організації заходів про негативний вплив шкідливих звичок (тютюнопаління, зловживання алкоголем, наркоманія, токсикоманія). Адже саме індивідуально-мотивована установка людини на втілення своїх соціальних, фізичних, інтелектуальних і психічних здібностей та можливостей лежить в основі формування культури здорового способу життя.

2.     Довести до відома студентів елементи застосування фітотерапії з метою профілактики ГРВІ.

3.     Здійснювати профілактичну ароматерапію (в міру можливості) – з метою знищення вірусів та покращення самопочуття студентів.

4.     Наголошувати, що найкраща профілактика – це завчасне щеплення і здоровий спосіб життя.

Акцентувати увагу на тому, що формування здорового способу життя передбачає:

1)    комплекс тренувальних і оздоровчих заходів, боротьбу з гіподинамією;

2)    раціональний режим праці та відпочинку;

3)    режим раціонального і збалансованого харчування;

4)    створення сприятливих сімейних стосунків;

5)    гармонію душі і тіла;

6)    виховання і прищеплення гігієнічних звичок.

Майбутній медичний працівник повинен вже зараз звернути увагу на різноманітність зв'язків між питаннями здорового способу життя та безпеки поведінки й сучасними науками.

Випускники нашого навчального закладу повинні стати тим джерелом знань, які на якісно новій основі зможуть здійснювати пропаганду здорового способу життя.

Для поліпшення готовності студентів до формування мотивації здорового способу життя, на нашу думку, необхідне систематичне формування відповідної культури протягом усього періоду навчання.

З метою профілактики гострих респіраторних інфекцій пропонуємо:

1.     Вживати в їжу продукти рослинного походження (овочі, фрукти, ягоди) в достатній кількості.

2.     У весняний і осінній періоди застосовувати біогенні стимулятори (адаптатори, адаптогенні рослини).

3.     Широко використовувати досягнення фітотерапії (чаї, настої, відвари трав).

4.     Користуватися аромаоліями (ароматерапія).

5.     Вести активний спосіб життя.

 

Література:

1.           Preparing for this year's influenza season// J Respiratory Dis. — 2000. — Vol. 21, № 9. — P. 551-557.

2.           Randomised trial of eficacy and safety of inhaled zanamivir in treatment of influenza A and B virus infections. The MIST (Management of influenza in the Southern Hemisphere Trialists) Study Group// Lancet . — 1998. — Vol. 352. — Р. 1877-1881.

3.           Возианова Ж. И. Инфекционные и паразитарные болезни. Том 1. —К.: Здоров'я, 2000. — 904 с.

4.           Карпухин Г. И. Острые негриппозные респираторные инфекции. — К.: Гиппократ, 1996. — 320 с.

5.           Кархут В.В. Ліки навколо нас. – К.: Здоров’я, 1974.

6.           Кривошеєва Г. Л. Формування культури здоров'я студентів університету: Автореф дис. ... канд. пед. наук: 13.05.04,- Луганськ, 2001.-20 с.

7.           Курилко Л.М., Рябека Т.І. Практикум з фітотерапії. – К.: Здоров’я, 2000.

8.           Люта В.А., Заговора В.І. Основи мікробіології, вірусології та імунології. – К.: Здоров’я, 2001 р. – 280 с.

9.           Люта В.А., Кононов О.В. Мікробіологія. – К.: Медицина, 2008 р.

10.      Медицинская микробиология/ Под ред. В. И. Покровского. — К.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. — 1184 с.

11.      Монастирська О.С. Клінічні лабораторні дослідження. Вінниця: НОВА КНИГА, 2007 р. – 168 с.

12.      Навчання здорового способу життя на засадах розвитку навичок через систему шкільної освіти: оцінка ситуації / О. М. Балакірєва, Л. С. Ващенко, О. Т. Сакович та ін - К.: 2004.- 108 с.

13.      Пляскина И. В. Здоровье детей, обучающихся в школах нового типа // Гигиена и санитария- 2000. № 1.- С. 62-64.

14.      Ситник І.О., Климнюк С.І., Творко М.С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998 р. 392 с.: 104 мал. ISBN 966-7364-03-8

15.      Справочник Видаль 2002. — К.: АстраФармСервис, 2002.

16.      Товстуха Є.С. Фітотерапія (3-є вид., перероб. і доп.) – К.: Оріяни, 2000.

17.      Товстуха Є.С. Фітотерапія. – К.: Здоров’я, 1995.

18.      Формирование культуры здоровья в общеобразовательных программах / А. П. Видюк, Е. А. Демьяненко, Я. В. Белогурова и др. // Здоров'я та освіта: проблеми та перспективи: Матеріали Всеукр. наук- метод. конф. / За ред. А. Г. Рибновського - Донецьк, 2000 - С. 18-20.

19.      Чекман І.С. Клінічна фітотерапія. Природа лікує. – К.: Рада, 2000.