УДК 504.53.06

Гармаш С.М., Сметанін В.Т.

ВИКОРИСТАННЯ ВІДПРАЦЬОВАНОГО БІОТРАНСФОРМОВАНОГО АКТИВНОГО МУЛУ В ЯКОСТІ ОРГАНІЧНОГО ДОБРИВА

ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет»,

м. Дніпропетровськ

In this report the results of research of maintenance of heavy metals in exhaust active silt and in it mixtures after their bioprocessing by the culture of the red Californian worm are presented. Possibility of the use of the got biohumus as an organic fertilizer is shown.

Keywords: exhaust active silt; culture Eisenia foetida; biohumus

В данном докладе представлены результаты исследования содержания тяжелых металлов в активном иле и его субстратах после их биопереработки культурой красного калифорнийского червя. Показана возможность использования полученного биогумуса в качестве органического удобрения

Ключевые слова: отработанный активный ил; вермикультура Eisenia foetida; биогумус

Відпрацьований активний мул споруд біохімічної очистки стічних вод складається на мулових майданчиках і відвалах, що призводить до забруднення поверхневих і підземних вод. Водночас протягом останніх років відчутним є дефіцит традиційних органічних добрив (гною, пташиного посліду, сидератів тощо), які є основними чинниками збереження родючості та поповнення гумусового фонду земельних угідь сільськогосподарського та комунального призначення.

Використання активного мулу у якості органічних добрив (компостів) – найбільш поширений і перспективний метод його застосування у сільському господарстві [1].

Перспективним методом біоутилізації активного мулу є вермикультивування (використання червоних каліфорнійських черв'яків для біоконверсії відходів), що дозволяє практично повністю переробити мул у високоефективне, екологічно безпечне добриво (біогумус) [2]. В Україні цей метод доки не знайшов широкого застосування. Раніше нами розроблена біотехнологія переробки соняшникового лушпиння вермикультурою Eisenia foetida [3].

Для проведення досліджень з метою визначення вмісту важких металів у відпрацьованому активному мулі (ВАМ), його сумішей з подрібненим соняшниковим лушпинням (СЛ) та в продуктах їх біопереробки вермикультурою Eisenia foetida (біогумусі) моделювали процес вермикомпостування на різних субстратах, в яки додавали подрібнене СЛ при співвідношенні ВАМ: СЛ = 5:1; 3:1 і 2:1 (табл. 1).

Таблиця 1

Вміст важких металів (мг/кг) в субстратах відпрацьованого

активного мулу і в біогумусі

Встановлено, що в процесі вермикомпостування відпрацьованого активного мулу вміст важких металів міді, свинцю, кадмію зменшилося відповідно в 1,8; 2,16; 2,3 разу.

Вплив відпрацьованого активного мулу (ВАМ) та його сумішей із подрібненим соняшниковим лушпинням (СЛ) на агрохімічні параметри отриманого біогумусу представлено у табл. 2.

Таблиця 2

Агрохімічна характеристика біогумусу

Примітка: ^* – відпрацьований активний мул; ^** – соняшникове лушпиння

Встановлено, що біогумус на основі наведених субстратів має високі агрохімічні показники (особливо, за вмістом азоту, фосфору, калію, а також макро- і мікроелементів), яки дозволяють рекомендувати його в якості органічного екологічно безпечного добрива. Технологія внесення до ґрунту біогумусу на основі відпрацьованого активного мулу повинна розробляться у кожному конкретному випадку з урахуванням залишкового вмісту важких металів.

Застосування методу вермикультивування сприяє поліпшенню екологічного стану довкілля, а також отриманню ефективного екологічно безпечного органічного добрива, використання якого дозволить збільшувати урожайність сільськогосподарських культур і їх опірності до різних хвороб. Орієнтовані розрахунки показали, що в наступний час вермикультивування є найефективнішим і дешевшим способом переробки відпрацьованого активного мулу очисних споруд.

Література:

1. Покровская С.Ф. Новые тенденции в компостировании городских отходов (зарубежный опыт) // Агропромышленное производство: опыт, проблемы и тенденции развития: сб. трудов. – М.: ВНИИТЭИ, 1991. – № 4. – С. 40–46.

2. Мельник И.А., Городний Н.М., Повхан М.Ф. Вермикультура: производство и использование / Под ред. акад. И.А. Мельника. – К.: УкрНИИНТИ, 1990. – 128 с.

3. Гармаш С.М., Рябченко М.О., Кулик О.П. Біоконверсія соняшникового лушпиння: монографія / Під ред. М.О. Рябченка. – Дніпропетровськ: Пороги, 2008. – 94 с.