УДК 681.518.52
Фадєєва І.Г.
ПАРАДИГМА СИНЕРГЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ НАФТОГАЗОВИДОБУВНИХ КОРПОРАЦІЙ
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
В работе рассматривается обоснование парадигмы синергетического развития нефтегазовых корпораций в сравнении с парадигмами рыночной ориентации, стоимостной ориентации и внутри-ресурсной ориентации. Предложена программа синергетического развития в виде синергетического менеджмента с подсистемами.
Ключевые слова: cинергетическое развитие, менеджмент, парадигма, корпорация, добыча нефти и газа.
This work reveals considers the rationale for the paradigm of synergistic development of oil and gas corporations, as compared with the paradigms of market orientation, value orientation and intra-resource orientation. We propose a program of synergies in the form of synergy with the management subsystems.
Keywords: synerhetyc, development, management, the paradigm of the corporation, oil and gas.
Задача управління нелінійними економічними системами як об’єктами, що функціонують за умов апріорної та поточної невизначеності і перебувають під впливом зовнішніх завад в умовах ринкових транзицій, є однією з ключових проблем у сучасній теорії управління. Це пояснюється тим, що економічні об’єкти управління, зокрема нафтогазовидобувні корпорації, відносяться до класу погано визначених об’єктів, які мають нелінійні статичні і динамічні характеристики. Для управління такими складними нелінійними об’єктами методи економічної кібернетики найчастіше виявляються неефективними, оскільки ґрунтуються в основному на припущенні про лінійність об’єкту, на прагненні до рівноваги та саморегуляції в межах стаціонарного режиму, застосування від’ємного зворотного зв’язку.
З існуючих наукових досліджень [1÷9] відомо, що прояви не лінійності на усіх рівнях світового економічного процесу привели до необхідності залучення в економічну теорію поряд з теоріями нелінійних диференційних рівнянь, самоорганізації, турбулентності такої інноваційної науки як теорія синергетики. Разом з тим, такі фактори економічного розвитку як прояви емерджентності і синергізму, змусили залучити в економічну науку теорії катастроф, біфуркацій, додатного зворотного зв’язку, а зростання рівня невизначеності в економічному розвитку – теорій хаосу, фракталів, мультифракталів, нечітких множин, робастного програмування тощо.
Огляд літературних джерел [1,3,7,8] показує, що найбільшу вагу в наш час набула парадигма господарської діяльності корпорацій, яка орієнтована на синергічний розвиток і синтезує у собі основні положення діалектики, теорії еволюції, синергетики та кібернетики.
На відміну від кібернетичного підходу, який розглядає розвиток тільки як рівноважений, саморегульований процес, і еволюційного підходу, який розглядає розвиток як процес покрокових приростів кількісних і якісних змін без урахування революційних і перехідних процесів, критеріальними ознаками синергічного розвитку є нелінійність, неврівноваженість, невизначеність, необерненість, фазові і структурні переходи.
Проте, аналіз літературних джерел [10,11,12] показує недостатній об’єм проведених досліджень у напрямку формування нової парадигми господарської діяльності нафтогазовидобувних корпорацій.
Тому метою даної роботи є обґрунтування нової парадигми господарської діяльності нафтогазовидобувних корпорацій, яка відрізняється від парадигми ринкової орієнтації, парадигми вартісної орієнтації та парадигми внутрішньо-ресурсної орієнтації.
Система дослідження процесів видобування нафти і газу, управління персоналом і ресурсами нафтогазовидобувних корпорацій [10-12 та ін.] доводить, що підвищення ефективності управління виробництвом такого роду слід шукати у формуванні нової парадигми господарської діяльності корпорацій, яка об’єднує різні етапи виробництва.
Розглянемо стратегічні цілі відомих парадигм та їх недоліки.
Парадигма ринкової орієнтації М.Портера і О.Тоффлера [1,2,3,5] має на меті орієнтацію на зовнішнє середовище – ринок, а отже, і адаптацію до цього ринку шляхом перебудови внутрішніх структур під зміни ринку. При цьому головною ланкою в структурі є збут. Недоліком такої парадигми є те, що вона ігнорує фактори успіху, які зв’язані з внутрішньо-корпоративними резервами, а також прирікає на погоню за лідерами ринку.
Парадигма вартісної орієнтації М.Вебера [4,5,6,7] передбачає такі стратегічні цілі як: знаходження механізмів збільшення вартості підприємства з індивідуальною зацікавленістю працюючих, суміщення ринкових і неринкових відносин.
Недоліки цієї парадигми – не спрямовує на формування потенціалу розвитку, ігнорує нелінійний характер розвитку.
Парадигма внутрішньо-ресурсної орієнтації Г.Хемела і К.Прахалада [6,7] має такі стратегічні цілі: виявлення ключових компетенцій, яких не мають конкуренти; збереження ключових компетенцій у довгостроковій перспективі; формування метакомпетенцій; креативність. Проте ця парадигма недооцінює дію факторів оперативного характеру і роль фінансових джерел потенціалу розвитку.
На даний час, на відміну від цих парадигм, з урахуванням особливостей нових реалій економічного життя, а також нових факторів, що визначають характер, темп, напрямок розвитку корпорацій, формується парадигма синергічного розвитку [4,5,7,9,13], яка реалізується в синергетичних корпораціях. При цьому синергічний успіх визначається умінням створювати механізми, які викликають синергічні ефекти, а також використовувати в інтересах корпорації синергії системи цілей, місії, інтеграції, кооперації, організації, комбінаторики, трансформації тощо.
Парадигма синергетичного розвитку нафтогазовидобувних корпорацій повинна мати наступні стратегічні цілі [1,4,7]:
• виявлення механізмів синергічних ефектів в корпорації;
• мобілізація синергічних механізмів на виведення корпорації на траєкторію розвитку лідируючого типу, яка відповідає світовим трендам розвитку нафтогазової галузі;
• постійне формування потенціалу синергічного розвитку корпорації.
Проте, ця парадигма вимагає неординарних ідеологів, лідерів і нового мислення фахівців.
За масштабами, складністю об’єкта і технологією виробництва нафтогазовидобувні корпорації можна віднести до високо інерційних нелінійних систем з високим рівнем невизначеності у взаємовідносинах із зовнішнім середовищем.
Найважливішими факторами нелінійності є: нелінійний характер життєвого циклу родовищ вуглеводнів; зміна політичної системи в державі; зміна співвідношення гривні і долара; аварії на свердловинах, установках підготовки нафти, попутного газу і води, в транспортній системі; збільшення тарифів на електроенергію; виділення дочірних підприємств з правами юридичних осіб; зміна генерального директора і президента корпорації; зміна складу Ради директорів корпорації.
Факторами зовнішнього середовища, що створюють загрози корпорації, є низька платоспроможність традиційних клієнтів, зростаючі вимоги щодо охорони навколишнього середовища від забруднення, кон'юнктура ринку, фізичний і моральний знос нафтогазового обладнання, можливе різке подорожчання енергоресурсів та ін.
З урахуванням наведених факторів нафтогазовидобувна корпорація повинна мати концепцію розвитку, відповідну форму господарської діяльності, організаційно-економічний механізм, здатний активізувати внутрішні ресурси корпорації, програми модернізації і реконструкції, а також економічної та енергетичної безпеки.
Складовою концепції синергічного розвитку нафтогазовидобувних корпорацій має бути програма синергічного розитку у вигляді системи синергічного менеджменту з такими підсистемами [1,2,3,7,9,13]:
• стратегічних цілей, задач, архітектури корпорації на конкретних етапах, стадіях і фазах її розвитку, а також місії корпорації, яка має бути орієнтована на лідерство;
• формування вимог стосовно методів реалізації місії лідерства корпорації;
• неперервної діагностики потенціалу синергічного розвитку корпорації;
• інвестиційного забезпечення синергічного розвитку корпорації;
• синергічного маркетингу;
• додатного зворотного зв’язку, що відповідає за розвиток корпорації;
• контролінгу та комплексного використання додатного і від’ємного зворотного зв’язків, тобто комбінованого управління;
• моніторингу економічних і фінансових результатів роботи корпорації;
• оцінювання ефективності, результативності і якості розвитку корпорації в часі.
Висновок
Організаційно-економічний механізм, що реалізує парадигму синергічного розвитку нафтогазовидобувних корпорацій повинен мати, перш за все, підсистеми зворотного зв’язку з потужним каналом додатного зворотного зв’язку, а також комплекс засобів, що забезпечують досягнення місії корпорації, системи цілей і реінжинірингу бізнес-процесів.
Література:
- Ансофф И. Новая корпоративная стратегия: [пер. с англ. под ред. Ю.Н.Котуревского] / И.Ансофф. – Спб.:Изд.:«Питер», 1999.– 416 с.
- Большаков А.С. Современный менеджмент. Теория и практика / А.С.Большаков, В.И.Михайлов. – Спб.: «Питер». – 2000. – 416 с.
- Васильев Ю.П. Управление развитием производства. Опыт США / Ю.П..Васильев. – М.: Экономика, 1989. – 345 с.
- Занг В.-Б. Синергетическая экономика. Время и перемены в нелинейной экономической теории / В.-Б.Занг. – М.:Мир, 1999. – 335 с.
- Князева Е.Н. Синергетика как новое мировоззрение: диалог с И.Пригожиным / Е.Н.Князева, С.П.Курдюмов // Вопросы философии, 1992, №2. – С.3-20.
- Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики / Н.Д.Кондратьев. – М.: Экономика, 1989. – 523 с.
- Кузнецова С.Б. Синергетические эффекты в производственных системах / С.Б.Кузнецова, Б.Л.Кузнецов // Технико-экономические проблемы промышленности производства. – Набережные Челны: Изд.КамПИ, 2000. – С. 93-94.
- Мащенко В.Е. Системное корпоративное управление: [учеб.пособие] / В.Е.Мащенко. – М.:»Сирин», 2003. – 251 с.
- Хакен Г. Синергетика / Г.Хакен. – М.:Мир, 1980. – 414 с.
10. Балакиров Ю.А. Оптимальное управление процессами нефтодобычи / Ю.А.Балакиров, Л.В.Капущак, Е.А.Слепян. – К.: Тeхника, 198. – 148 с.
11. Хасанов М.М. О методах анализа и управления самoорганизующимися процессами нефтегазодобычи / М.М.Хасанов // Нефтяное хозяйство, 1994, №2. – С.74-77.
12. Лысенко В.Д. Оптимизация разработки нефтяных месторождений / В.Д.Лысенко. – М.:Недра, 1991. – 296 с.
13. Кузнецов Б.Л. Введение в экономическую синергетику / Б.Л.Кузнецов // Набережные Челны: Изд.КамПИ, 1999. – 326 с.