УДК 338.246.025

Скворцов І.Б., Горбова Х.В., Віблий П.І.

ПОНЯТТЯ КОНЦЕСІЇ ТА ЇЇ ОСНОВНА ПРОБЛЕМАТИКА

Національний університет “Львівська політехніка”

Вasic principles of concession activity and basic problems are examined during its realization.

На сьогоднішній день українська економіка перебуває в стані, коли не можна нехтувати таким потенційно потужним чинником підвищення її  ефективності як залучення приватних вітчизняних та іноземних інвестицій з використанням концесії.

Досвід багатьох країн з різними політичними й економічними системами, рівнем розвитку ринкових відносин свідчить про те, що одним з найбільш ефективних шляхів покращення кількісних і якісних характеристик діяльності об’єктів державної власності є залучення до фінансування і управління цими об’єктами приватного капіталу на концесійній основі. Головною перевагою концесій є оптимальні механізми створення стабільних і взаємовигідних стосунків між державою й інвестором.

Концесія - надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов'язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику [1].

Концесійна діяльність повинна передбачати дотримання таких принципів: законність, державне регулювання та контроль; укладення взаємовигідного концесійного договору; виконання та стабільність умов концесійного договору; залучення концесіонера на конкурсній основі; урахування особливостей окремих сфер господарської діяльності; отримання державних гарантій; оплатне використання об’єкта концесії; забезпечення законних прав та інтересів споживачів товарів, робіт, послуг, що надаються концесіонером; розподіл проектних ризиків між учасниками концесійної діяльності; участь держави, органів місцевого самоврядування у частковому фінансуванні соціально значущих концесійних проектів.   

Розвиток концесійної діяльності в Україні стримують такі причини: нестабільність макроекономічного середовища; недосконалість нормативно-правової бази; відсутність достатніх стимулів та мотиваційних факторів стосовно залучення інвестиційного капіталу до фінансування концесійних інвестиційних проектів; відсутність чіткого механізму впровадження та реалізації системи концесійного інвестування; відсутність нормативно закріплених концесійних схем та повноважень усіх учасників концесійної діяльності; недостатній рівень підтримки державних та недержавних структур в організації системи концесійного інвестування; концентрація значних концесійних ризиків; регуляторні та правові обмеження здійснення концесійної діяльності відповідно до концесійного законодавства [2].

В Україні на сьогоднішній день правове регулювання концесійних відносин здійснюється за допомогою законодавчо-нормативних актів, створених на державному рівні. Правовий механізм регулювання концесійної діяльності в Україні створений та функціонує в нашій державі достатньо давно, основним нормативним документом у галузі концесійних відносин є закон України «Про концесії» та постанови кабінету міністрів України, а саме “Про затвердження положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об’єкти права державної і комунальної власності, які надаються у концесію”, “Про затвердження методики розрахунку концесійних платежів”, “Про затвердження типового концесійного договору”, “Про затвердження порядку визначення об’єктів концесії, концесіонерам яких можуть надаватися пільги щодо концесійних платежів, дотації, компенсації, та умов їх надання”, “Про реєстр концесійних договорів”,  "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг" [3].

Можна виділити такі основні економічні проблеми концесійної діяльності в Україні: термін концесійного управління охоплює тривалий період внаслідок цього складно обґрунтувати економічний ефект від використання (експлуатації) такого довготривалого проекту; термін концесії чітко фіксований, що також має впливати на визначення ефективності проекту, оскільки після цього терміну концесійний товар переходить у власність держави, тому розрахунок ефективності має виконуватись з врахуванням цього переходу (додаткових витрат).

Концесія є сучасним і затребуваним інструментом залучення інвестицій, за допомогою якого можна забезпечити вирішення багатьох соціальних проблем. Отже обов’язковою умовою досягнення оптимального результату взаємодії представників приватного бізнесу і місцевих органів влади є належне дотримання принципів концесійної діяльності та умов контракту.

Література:

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 // ВВР України. – 2003. – № 18-22. – Ст. 144

2. Гриценко Л.Л. Проблеми та тенденції розвитку концесійного інвестування в Україні / Л.Л. Грищенко // Вісник СумДУ. Серія Економіка. – 2010. – №1. – с. 153-162

3. Законодавство України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua