Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

                                                                                                  Пархоменко М.М.

Правове визначення якості, як засіб забезпечення безпеки харчової продукції.

Красноармійський індустріальний інститут

 

Эта работа раскрывает понятие « качество продукции», его философские, экономические, правовые категории. Выделяет категорию «безопасность продукции» как основной инструмент обеспечения качества потребляемой продукции.

Ключевые слова: качество; категории качества; потребитель; безопасность.

 Правове забезпечення якості продукції в Україні знаходиться на досить низькому рівні. Треба відмітити, що за наявності чисельних досліджень проблеми якості в науці і спеціальній літературі досі не вироблено єдиного поняття цієї категорії. Сучасний стан правових досліджень у цій сфері відзначається накопиченням значного наукового матеріалу та створенням теоретичної концепції права людини на особисту безпеку.

Якість продукції і послуг розвивалась в міру того, як розвивались і збільшувались потреби і вимоги суспільства і зростали можливості виробництва задовольнити ринок. Підвищення вимог до якості продукції супроводжувалось необхідністю постійного вдосконалення виробництва та роботи всього колективу підприємства, без чого взагалі неможливо досягти високих економічних показників підприємства і підтримувати їх.

Поняття якість відомо людству з дуже давніх часів. Вважається, що вперше якість як філософська категорія була проаналізована Арістотелем в III ст. до н.е.[1]. За визначенням Гегеля: «Качество в первую очередь тождественно бытию, поэтому что-то перестает быть тем, что оно есть, если теряет свое качество» [2].У філософському розумінні якість - сукупність властивостей товару як речі, які роблять товар таким, а не іншим. Існують не якості, а тільки речі, які мають якості [3]. У цьому розумінні якісті,  якістю володіє будь-хто, навіть найбільш погана, з життєвої точки зору річ.

 Економічне визначення якості товару розглядається у взаємозв'язку з категоріями "корисності", "потреби",  "споживчої варсті". Споживча вартість характеризується корисністю речі, а якість речі - рівнем його споживчої вартості. На думку Хавронюк Н.И., Мірошник А.И., якість товара з економічної точки зору складає совокупность технических, експлуатаційних, соціальних і інших властивостей речей, що характеризують їх необхідність і корисність для людини. [4].

За підрахунками учених радянського періоду існувало близько 300 тлумачень якості товарів, якими ця проблема не вичерпувалася і не вичерпується, що свідчить про неоднозначність самого поняття якості. Проблема якості товарів і його правового регулювання зберігає свою актуальність і в умовах ринкової економіки, оскільки вирішення цієї проблеми дуже важливе для споживачів.[5].

Однак незважаючи на дещо відмінні підходи до визначення поняття якості, більшість вчених відносять якість до комплексної категорії, з чим неможливо не погодитись.

Отже, терміном «якість продукції» прийнято позначати сукупність властивостей продукції, що задовольняють певним потребам відповідно до її призначення.Узагальнено якість продукції, як правило, розглядалася як ступінь відповідності її техніко-економічних властивостей тим соціальним вимогам, які закріплюються в юридичних нормах. Тобто, у правових визначеннях якості продукції за основу бралися техніко-економічні властивості продукції, які забезпечують той чи інший ступінь її придатності у використанні за призначенням. Показниками якості вважалися: сукупність корисних властивостей продукції та  здатність продукції задовольняти особисті і виробничі потреби.

Слід відмітити, що юридичне поняття якості продукції не завжди співпадає з його технічним поняттям. Якість як техніко-економічна категорія не залишається незмінною в процесі розвитку виробництва, науки і техніки, воно постійно розвивається і удосконалюється. Наприклад, крім традиційних показників, що характеризують надійність і довговічність виробів, «все частіше знаходять застосування такі показники, які враховують комплекс гігієнічних, антропометричних і психологічних властивостей людини, а також естетичну характеристику продукції»[6].

Сьогодні якість продукції регламентується, як відомо, Цивільним кодексом України. Стаття 673 «Якість товару», що міститься у параграфі 1 глави 54 «Загальні положення про купівлю-продаж» встановлює, що продавець зобов’язаний передати споживачеві товар, якість якого відповідає договору, а якщо в договорі якість товару не обумовлена – цілям для яких товари такого роду звичайно використовуються, якщо ж для товару передбачені спеціальні вимоги – необхідно передати товар, що відповідає таким вимогам.

Якість товарів, що поставляються регламентується Господарським кодексом України. Згідно ст.268 якість товарів, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Однак загальне визначення якості стосовно харчової продукції має певні особливості і відмінності на які треба звернути увагу. У відношенні харчових продуктів і продовольчої сировини, якість – це сукупність властивостей харчового продукту, що визначає його здатність забезпечувати потреби організму людини в енергії, живильних і вкусоароматичних речовинах, безпеку для здоров'я, стабільність складових і споживчих властивостей протягом терміну придатності до вживання (ст.1 Закону України від 06 вересня 2005 р. «Про внесення змін до Закону України  «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини»»)[7].

Отже тут на перше місце виходить поняття безпеки. Адже властивості товарів і послуг об'єктивні, можуть бути зафіксовані і зміряні, але тільки після закріплення в умовах договорів вони придбавають юридичне значення[8].Показники якості дозволяють кількісно зміряти якість товарів і послуг, тобто відбувається процес віддзеркалення якості в кількісних показниках — процес визначення якості товарів і послуг через кількість. Але на практиці показники якості не завжди адекватно відображають об'єктивні властивості товарів і послуг. Тому, встановлюючи обов’язкові вимоги щодо якості продукції слід, перш за все потурбуватися про забезпечення безпеки споживачів.

Безпечний харчовий продукт – це харчовий продукт, який не створює шкідливого впливу на здоров'я людини безпосередньо чи опосередковано за умов його виробництва та обігу з дотриманням вимог санітарних заходів та споживання (використання) за призначенням.

17.12.2009 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів»» щодо інформування громадян про наявність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів. Законом встановлено вимоги до маркування харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням.

Вбачається, що досить важливим на сучасному етапі є проведення перевірок правильності інформування споживача про склад харчових продуктів з метою забезпечення його права на якість та безпечність продукції.

Висновки:

Важливим фактором у забезпеченні безпечності харчових продуктів для організму людини є відповідність складової харчового продукту вимогам, встановленим відповідною технічною документацією. Невизначеність сучасної науки щодо безпечності застосування у харчових продуктах генномодифікованих організмів робить особливо важливим забезпечення інформації споживача про наявність такої складової у продукті харчування.

Забезпечення безпеки харчового продукту можливе лише шляхом закріплення відповідних умов в нормативно-технічній документації стосовно кожного виду харчового продукту, та перевірки чіткого їх дотримання, а також шляхом встановлення відповідних вимог щодо забезпечення якості та безпечності харчової продукції під час її реалізації.

              

Література:

  1. Зверева Е.В. Хозяйственно-правовая защита потребительского рынка: монография. – Лугпанск: «Ноулидж» (донецкое отделение), 2010. – 396с.
  2. Іваненко Л. Реалізація права потребителей на придбання товару належної якості / Л.Іваненко, О.Язвінська  // Право України, 2003. - № 8. – С.73-78. (С. 75)
  3. Основи економічної теорії: політекоекономічний аспект: підручник / Г.Н.Климко, В.П.Нестеренко, Л.О.Корнішенко та ін. за ред. Г.Н.- Климка, В.П.Нестеренко 2-ге вид.перероб.ідоп.. – К.: Вища шк. – Знання, 1997. – 734с.  (С. 127-129)
  4. Хавронюк Н.И. Законодательство Украины о торговле / Н.И.Хавронюк, А.И. Мельник . – Ч. 1. – К., 1997. – 752с., с. 344-345
  5. Іванеко Л.М. Цивільно-правові засоби захисту прав споживачів (покупців) / Л.М. Іванеко . – К.: Юмана, 1998. – 223с. (С.50)
  6. Комаров А.А. Пронина М.Г., Сарникова Э.А. Право и качество продукции  // Минск, 1981. – 130с.
  7. Про внесення змін до Закону України  «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини»: Закон України ” від 06 вересня 2005р // Відомості Верховної Ради України , 2005. - № 50. – Ст. 533.
  8. Брославский Л.И. Ответственность за качество. – М.: Юрид.инт-т. – 1987. – 128с.

 

 
Секции-декабрь 2011
КОНФЕРЕНЦИЯ:
  • "Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании'2011"
  • Дата: Октябрь 2011 года
  • Проведение: www.sworld.com.ua
  • Рабочие языки: Украинский, Русский, Английский.
  • Председатель: Доктор технических наук, проф.Шибаев А.Г.
  • Тех.менеджмент: к.т.н. Куприенко С.В., Федорова А.Д.

ОПУБЛИКОВАНО В:
  • Сборник научных трудов SWorld по материалам международной научно-практической конференции.