Філипенко Є.С.

Щодо удосконалення порядку обігу акцій

начальник відділу правової роботи, Контрольно-ревізійне управління Донецької області

Закон України «Про акціонерні товариства» врегульовує низку питань щодо обігу акцій, зокрема, у статті 7 врегульовано порядок відчуження акцій акціонерного товариства. Декілька питань у зазначеній статті 7 викликає зауваження.

По-перше, переважне право акціонерів або товариства виникає лише у випадках купівлі-продажу акцій, що дає можливість обходу цієї норми за допомогою укладення інших видів договорів (дарування, міни, тощо).

По-друге, переважне право акціонерів (товариства) виникає лише в випадках, коли власник має намір продати акції третій особі, яка не є акціонером даного товариства. При цьому це право реалізується пропорційно кількості акцій, що належать кожному з акціонерів.

Однак актуальним є також питання забезпечення права кожного акціонера на придбання відчужуваних акцій іншому акціонеру знову ж таки пропорційно кількості акцій, що належать кожному з акціонерів.

На практиці отримав широке розповсюдження обхід положень про переважне право з використанням договору дарування. Спочатку сторони, що мають намір укласти договір купівлі-продажу акцій приватних акціонерних товариств, укладають договір дарування декількох акцій або акції даруються яким-небудь іншим акціонером. В результаті потенційний покупець стає акціонером товариства, а потім вже укладається договір купівлі-продажу акцій між акціонерами, на яких положення про переважне право не поширюється.

По-третє, положення «акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них» сформульоване так, що не зрозуміло, реалізується переважне право придбання акцій пропорційно кількості акцій всіх акціонерів, чи тільки тих, що виявили бажання на переважне придбання акцій. Тому пропонується удосконалити відповідне формулювання, виклавши перше речення частини 3 статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства» наступним чином:

 «3. Акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що відчужуються іншими акціонерами цього товариства, за ринковою ціною, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з акціонерів, що виявили бажання реалізувати переважне право на придбання акцій».

По-четверте, викликає зауваження формулювання порядку повідомлення інших акціонерів товариства про продаж акцій.

Абзац перший частини 4 статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачає, що акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства. Натомість цей обов’язок покладено на товариство, адже після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов'язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Тому обов’язок акціонера письмово повідомити решту акціонерів із Закону слід виключити. Не виправданим уявляється також покладення на акціонера обов’язку повідомлення, що здійснюється в інтересах інших акціонерів та товариства, такі витрати доцільно було б покласти на товариство. Тим більше що для дрібних та незаможних акціонерів такі витрати можуть стати непомірними, чим обмежать їх можливості по відчуження акцій, а отже обмежить їх права. Тому абзац перший частини 4 статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства» пропонується викласти в наступній редакції:

«4. Акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це товариство із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов'язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється за рахунок товариства».

Викликає зауваження положення частини 3 статті 66 Закону «Про акціонерні товариства», яка передбачає, що товариство повинно протягом року з моменту викупу продати викуплені товариством акції або анулювати їх відповідно до рішення загальних зборів, яким було передбачено викуп товариством власних акцій.

На практиці цей річний термін виявляється недостатнім, й у цьому випадку більш доцільно було б передбачити трирічний термін відчуження викуплених акцій. У підкріплення цієї позиції можна навести відповідний зарубіжний досвід. Так, згідно Акціонерному закону ФРН, якщо на акції, які товариство придбало допустимим чином відповідно до абзацу 1 §71 і якими воно ще володіє, доводиться понад 10 відсотків статутного капіталу, то частина акцій, що перевищує цю квоту, повинна бути відчужена протягом трьох років після придбання. Якщо власні акції не відчужені в межах термінів, передбачених абзацами 1 і 2, вони вилучаються згідно §237 (§71 Відчуження і вилучення власних акцій).

Запропоновані положення здатні сприяти підвищенню ефективності обігу акцій.