Дрібнюк В.Т.
ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОЦІННОГО МОВЛЕННЯ АНГЛІЙЦІВ
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Робота досліджує мову як дзеркало культури, яке відображає навколишній світ та менталітет народу. Національно-культурне бачення світу англійцями реалізується в їх оцінному мовленні.
Ключові слова: мовна особистість; ціннісна картина світу; оцінне мовлення.
The work researches the language as a culture mirror which reflects the surrounding world and the nation mentality. The national and cultural world viewing of Englishmen is carried out in their valuation speaking.
Key words: language person; value world picture; valuation speaking.
Сучасна лінгвістика активно працює в напрямку, який розглядає мову як культурний код нації: вона не тільки відображає реальність, але й інтерпретує її, утворюючи особливу реальність, в якій живе мовець як представник певного етносу та культури свого народу. «Мова – продукт культури, її важлива складова частина і умова існування, фактор формування культурних кодів» [2: 5]. Мова не лише дає назви тому, що є в культурі, не лише виражає та формує її, а проростає в неї та формується в ній. Відповідно, культура організовує думки мовної особистості, мовні категорії і концепти. «Культурна інформація поступає в свідомість, де фільтрується, переробляється і систематизується. Свідомість відповідає за вибір мовних засобів, експлікуючи цю інформацію в конкретній комунікативній ситуації для реалізації певних комунікативних цілей» [4: 9]. Отже, мова і культура нерозривні, вони взаємопов’язані у всіх сферах людської діяльності: виробничій, духовній, суспільній, тощо.
С.Г. Тер-Мінасова визначає мову як могутню суспільну зброю, яка формує людський потік в етнос, що утворює націю крізь зберігання і передачу культури, традицій, суспільної самосвідомості даного мовного колективу [5: 15].
В структурі мовної особистості особливе місце займають цінності – фундаментальні характеристики культури та орієнтири поведінки. «Ці орієнтири виникають на основі знань, інформації та життєвого досвіду, вони є особисто забарвленим досвідом стосовно світу. Цінності лежать в основі оцінки, переваги, які людина надає, характеризуючи предмети, якості, події» [1].
Кожній культурі властива власна ціннісна картина світу, яка володіє певним набором характеристик. В.І. Карасик визначає наступні:
-
ціннісна картина світу буває двох видів – загальнолюдською та специфічною, де остання характеризується особливою оцінною кваліфікацією об’єктів, комбінаторикою цінностей, тощо;
-
ціннісна картина світу в мові реконструюється у вигляді взаємопов’язаних оцінних суджень;
-
в ціннісній картині світу можна встановити ціннісні парадигми, властиві певній культурі;
-
в ціннісній картині світу існують властиві лише для даної культури поняття, ціннісні домінанти, сукупність яких утворює певний тип культури [1].
За З.Д. Поповою лінгвокультурологічне дослідження – це аналіз «названих мовними одиницями концептів як елементів національної лінгвокультури та їх зв’язку з національними цінностями та національними особливостями цієї культури» [3: 16]. З.Д. Попова визначає особливість цього дослідження у кумулятивній (накопичувальній) функції мови: мова відображає, зберігає і передає досвід народу, його світобачення із покоління у покоління. «Мова – універсальна форма первинної концептуалізації світу і раціоналізації людського досвіду, виразник і зберігач підсвідомого стихійного знання про світ, історична пам'ять про соціально-вагомі події в людському житті [3: 14].
В романі Айріс Мердок «Чорний принц» Бредлі Пірсон написав негативну рецензію на останню книгу свого друга Арнольда Баффіна. Про цей відгук дізнається дружина Арнольда – Рейчел. Незважаючи на тяжкий шлюб, вона обожнює роботу свого чоловіка (admire) та вважає всі його книги шедеврами (marvelous). Щодо відгуку, то на її думку, він просто злий і дурний (spiteful and stupid), тому що Бредлі заздрить Арнольду (eaten up with envy), адже Арнольд Баффін – процвітаючий письменник, а Бредлі Пірсон – невдаха, який зумів написати лише три книги, які не визначалися особливим успіхом.
“I don't mean a literal wink, you fool. Ah well, my little bid for freedom didn't last long, did it. It ended in a sordid undignified scrabbling little muddle and Arnold taking over once again. Oh God, marriage is such an odd mixture of love and hate. I detest and fear Arnold and there are moments when I could kill him. Yet I love him too. If I didn't love him he wouldn't have this awful power over me. And I admire him, I admire his work, I think his books are marvelous.”
“Rachel, you can't!”
“And I think that review of yours was spiteful and stupid.”
“Well, well.”
“You're just eaten up with envy” [6].
Велику увагу англійці надають працелюбству. Ідея невмілої праці завжди висміюється, ефективна робота вимагає повної віддачі своїй роботі, що несе позитивну оцінку.
Отже, англійська мова по-своєму концептуалізує навколишнє середовище та утворює власну картину світу. Специфічне англійське сприйняття світу, продемонстроване на прикладі, виявляється в особливій повазі (позитивній оцінці) до людського таланту і працелюбства та висміюванні (негативній оцінці) підступності та інтелектуальних дефектів.
Література:
1. Карасик В.И. Культурные доминанты в языке / В.И. Карасик // языковой круг: личность, концепты, дискурс. – Волгоград: Перемена, 2002. – С. 166-205.
2. Маслова В.А. Лингвокультурология: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 208 с.
3. Попова З.Д. Когнитивная лингвистика / З.Д. Попова, И.А. Стернин // Лингвистика и межкультурная коммуникация. Золотая серия. – М.: АСТ: Восток – Запад, 2010. – 314 с.
4. Слышкин Г.Г. Лингвокультурные концепты прецедентных текстов / Г.Г. Слышкин. – М.: Academia, 2000. – 139 с.
5. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация / С.Г. Тер-Минасова. – М.: Слово, 2000. – 624 с.
6. Murdoch I. The Black Prince / Iris Murdoch. – Vintage, 1999. – 415 p.