УДК 330.342.24:336.027
Салун М.М.
РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ВІДТВОРЕННЯ І МОДЕРНІЗАЦІЇ
Харківський національний економічний університет
У статті представлено результати дослідження динаміки змін в промисловому комплексі України за період 1991 – 2010 рр. Виявлені тенденції змін у розвитку промислового виробництва, у тому числі галузі машинобудування стануть основою для науково обґрунтованої оцінки стартових умов та можливостей здійснення урядової програми розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності з метою реконструкції та модернізації економіки України, виведення її на новий технологічний рівень.
Ключові слова: промислове підприємство; відтворення та модернізація ресурсного потенціалу промислового виробництва.
In the article are presented the results of dynamic changes research of the industrial complex of Ukraine for the period 1991 – 2010. Found out the tendencies of changes in development of industrial production, including industries of engineer will become the basis for the scientifically grounded estimation of starting terms and possibilities of realization of the governmental program for development investment-innovative activity for reconstruction and modernization of the economy and its leadingout on a new technological level.
Keywords: industrial enterprise; recreation and modernization of resource potential of industrial production.
У розвитку промисловості України можна виділити декілька періодів, які розрізняються тенденціями:
1991 – 1998 рр., відмічені значним падінням виробництва з тенденцією затухаючого зниження об'ємів (різкий спад 1991 – 1996 рр. – за шість років на 37,1 % змінився у 1997 – 1998 рр. щорічними темпами падіння в 1 %) [1 – 4, 7]. Сталися масштабні структурні зрушення, посилилася сировинна орієнтація виробництва. У машинобудуванні значно сповільнився процес оновлення продукції. Питома вага виробів, освоєних вперше, зменшилася в 3 рази, а принципово нової продукції в 4 рази в порівнянні з 1991 роком. Різко зменшилося виробництво високотехнологічних (наукоємких) видів машинобудівної продукції (приладобудування, металоріжучих верстатів, ковальсько-пресового устаткування). Спостерігалася тенденція до переходу на випуск більш простих і менш технологічних виробів. Переважне ослаблення позицій мали галузі, що працюють безпосередньо на споживача, а також високотехнологічні виробництва, що є найбільш тривожною ознакою цього періоду. Доля збиткових підприємств досягла 54 %, більше 70 % підприємств мали кредиторські і дебеторськие заборгованості, зайнятість знизилася до 75 – 77 %;
період 1999 – 2004 рр. характеризується певним зростанням обсягів промислового виробництва на рівні 10,4 % на рік [7]. Водночас спостерігалися ознаки порушення макроекономічної рівноваги, оскільки зростання не було зумовлене стабільними довгостроковими факторами. Економічне зростанням стало резульаттом впливу сприятливих чинників короткострокового характеру, як зовнішніх, так і внутрішніх (прискорення розвитку світової економіки, що сформувало сприятливу конюнктуру на зовнішних ринках металургійної та хімічної продукції – основних товарних груп українського експорту, вартісні обсіги якого збільшилися на 18,8 %, започаткувавши в Україні формування експортно-орієнтованої моделі економічного зростання; створення вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку для нарощення виробництва експортних та імпортозаміщающих товарів, що зумовило додаткове залучення іноземних та внутрішніх інвестицій у економіку країни; проведення грошової приватизації великих інвестиційно привабливих виробничих комплексів за низькою номінальною вартістю активів, що зумовило зростання обсягів інвестицій; зниження кількості збиткових промислових підприємств та зростання прибутків субєктів господарювання, що стало однією з причин збільшення інвестиційного попиту), однак системних внутрішніх реформ не відбулось;
у 2005 – 2010 рр. стан промисловості залишається нестабільним, а сам період можна розділити на етапи, що включають послідовно стрімке падіння та подальше повільне зростання обсягів промислового виробництва – це періоди 2005 р. (падіння), 2006 – 2007 рр. (повільне зростання), 2008 р. (падіння), 2009 – 2010 рр. (повільне зростання). Дослідження окремих показників розвитку промисловості України дає підстави стверджувати, що існуюча деформація структури економіки України стала результатом порушення основних пропорцій відтворення: скорочення рівня доходів у промисловості при відємних показниках рентабельності опреційної діяльності, зростанні рівня заробітної плати без збільшення показників віддачі призвело до потужного збільшення споживчого попиту та негативно позначилось на нагромадженні ресурсів для майбутнього розвитку. Як результат стало: звуження попиту на ринках торговельних партнерів у звязку з вітчутним уповільненням економічної активності; зростання вартості фінансування із зовнішніх джерел та ускладнення доступу до них як результат погіршення фінансових показників діяльності промислових підприємств і погіршання їх платоспроможності; відчутне погіршання умов торгівлі, зумовлене низьким рівнем диверсифікації товарної структури через технологічно відсталу структуру промислового виробництва та низьку продуктивність праці.
Аналіз динаміки розвитку промисловості та машинобудівного комплексу України доповнено регіональними тенденціями на основі дослідження змін у розвитку харківських промислових і машинобудівних підприємств [1 – 6].
Динаміці розвитку промисловості Харківської області в період з 1991 по 2010 рр. властиві, практично ті ж тенденції, що і всій промисловості України: 1991 – 1998 рр. – період значного падіння промислового виробництва, коли з 1991 р. по 1996 р. воно скоротилося на 49 %. Таким чином, до 1997 р. промисловість області в цілому була депресивною галуззю, що знаходиться в стані стагнації. Спад виробництва супроводився низьким рівнем інвестицій, скороченням працівників, перевищенням виробництва товарів над грошовою масою. З 1997 в цілому спостерігається тенденція підйому промисловості з чергуванням прискорення темпів зростання і їх зниження. Прискорення темпів зростання обсягів промислового виробництва відповідає періоду 2001 – 2005 рр., коли Харківська область мала статус території пріоритетного розвитку і інвестування і прямі іноземні інвестиції в економіку області за чотири роки збільшились в 4,5 рази. Починаючи з 2005 р. спостерігається зростання обсягів промислового виробництва темпами, що знижуються: 103,1%; 102,6% з подальшим зниженням темпів промислового виробництва в 2008 – 2009 рр. спочатку на 5,2%, а потім на 21,9%.
Для економіки Харківської області машинобудування – провідна базова галузь. На її підприємствах виробляється п'ята частина всього обсягу промислового виробництва – це друге місце після харчової галузі, зайнято більше 40% працівників промисловості, податкові внески складають третину від загальних по промисловості. Проте, питомі значення галузі в промисловості області мають тенденцію до зниження: у 1991 р. її доля за об'ємом виробництва складала 31,7%, яка до 2000 р. знизилася до 19 %, а з 2001 р. по 2010 р. дещо зросла і склала 23,5 %. Кількість підприємств машинобудування в 2010 р. по відношенню до 1991 р. складає тільки 49,2%, тобто кількість промислових підприємств скоротилась на 50,8 % незважаючи на процеси розукрупнення, виділення, виокремлення, надання самостійності підрозділам, що виготовляли непрофільну продукцію, формування нових спеціалізованих потужностей. Таким чином, нинішній стан машинобудування і металообробки Харківської області дозволяє прийти до виводу про нестабільне, нестійке положення, значні проблеми підприємств, багато з яких знаходиться в стані депресії. Основні аргументи на користь такого виводу наступні: спостерігається тенденція падіння промислового виробництва в машинобудуванні та металообробці навіть у відносно благополучні для промисловості періоди; погіршала структура промисловості області у зв'язку із зменшенням долі машинобудування і металообробки; знизився обсяг експортних замовлень, спостерігається зростання імпорту машинобудівної продукції, посилилася конкуренція з виробниками з інших регіонів; знос основних фондів є критичним (близько 60 %), а оновлення недостатнє – 3 – 5 % на рік тому підприємствам гостро не вистачає коштів для закупівлі нового устаткування і будівництва, для модернізації та розширеного відтворення існуючих потужностей; рентабельність продукції машинобудування і металообробки нижча, ніж в цілому в промисловості при цьому зростання промислової вартості продукції машинобудування перевищіє збільшення її ринкової вартості, тому 36,5 % підприємств збиткові; спостерігається скорочення чисельності працівників, існує дефіцит висококваліфікованих інженерів, технологів, конструкторів, робочих верстатних спеціальностей.
Література:
1. Народне господарство України у 1991 році: Статистичний щорічник / Міністерство статистики України; Відповідальний за випуск В.В. Самченко. – К.: Техніка, 1992. – 468 с.
2. Народне господарство України у 1993 році: Статистичний щорічник / Міністерство статистики України; Відповідальний за випуск В.В. Самченко. – К.: Техніка, 1994. – 494 с.
3. Статистичний щорічник України за 1995 рік / Міністерство статистики України; Відповідальний за випуск В.В. Самченко. – К.: Техніка, 1996. – 576 с.
4. Статистичний щорічник України за 1997 рік / Державний комітет статистики України: Під ред. О.Г. Осауленка. – К.: Українська екциклопедія, 1999. – 624 с.
5. Харківська область в 1999 р. (Статистичний щорічник) / Під ред. М.Л. Чмихала. – Харків.: б/в, 2000. – 404 с.
6. Головне управління статистики в Харківській області / Доступ до електронного ресурсу: http://uprstat.kharkov.ukrtel.net/ua/stat/stat_inf.html
7. Державна служба статистики України / Доступ до електронного ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua/