УДК 334.012

Магомедова А.М.

ФАКТОРИ УСПІШНОЇ ПАРТНЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖ СУБ’ЄКТАМИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

У роботі підкреслено важливість встановлення партнерських відносин між суб’єктами господарювання. Визначено основні чинники успішної співпраці майбутніх союзників.

Ключові слова: партнерські відносини; суб’єкти господарювання; форми партнерських відносин.

Аn importance of formation of partnerships among business entities is pointed out. Crucial factors of successful joint activity among future partners are defined.

Keywords: partnerships; business entities; forms of partnerships

Партнерські відносини – це якісно нова філософія бізнесу і специфічний спосіб започаткування та реалізації підприємницької діяльності. Партнерство між суб’єктами господарювання – досить вигідне явище, адже не потребує додаткових вкладень грошових коштів чи перебудови організаційної структури підприємства. Вимагає лише кардинального перегляду ставлення до системи господарських відносин та процедури ведення бізнесу у зв’язку з мінливими умовами зовнішнього середовища та динамічним процесом глобалізації.

Для того, що партнерські відносини були перспективними та довели, у результаті, свою ефективність, союзникам необхідно дотримуватися певних вимог та діяти згідно чітких та зрозумілих їм правил. Найважливішою умовою успішної співпраці є наявність спільних цілей та мети діяльності. Партнери на початковому етапі повинні чітко з’ясувати та окреслити всі тонкощі майбутньої союзної діяльності, визначити до яких результатів прагне кожен з учасників і які шанси у нього на успіх. У разі, якщо підприємницька діяльність здійснюється на принципах реалізації власної мети кожного окремого партнера, конфлікт інтересів – неминуче явище. За таких умов суб’єктам господарювання на багато важче домовитися у процесі спільної діяльності та досить складно вирішувати спори.

Дослідження дозволяють виділити наступні фактори, що суттєво впливають на успіх партнерських відносин:

1 Відповідність форми партнерських відносин рівню розвитку підприємницьких зв’язків суб’єкта господарювання. Тобто правильний та якісний вибір форми партнерства (холдинг, стратегічний альянс,франчайзингове підприємство).

2 Наявність та усвідомлення спільної мети і цілей діяльності.

3 Готовність підприємств до компромісів та чіткого усвідомлення зисків, які партнери планують отримати від співпраці.

4 Рівень  вивчення та дослідження потенційного партнера на початковому етапі – оцінка ризиків партнерства та спільних цілей:

-  розробити критерії та процес розвитку ефективного партнерства;

-  розробити план розвитку партнерства на всіх рівнях;

-  використати всі можливі методи оцінки, які дозволяють

систематично визначати успіх у процесі розвитку партнерства [1].

5 Постійний обмін інформацією між учасниками союзних утворень. Партнерські відносини – специфічний вид взаємодії суб’єктів господарювання, тому постійний та невпинний обмін інформацією – необхідна та визначальна умова ефективної співпраці партнерів. Безперервна взаємодія, відкритість та доступність даних усіх учасників партнерського утворення сприяє формування міцного фундаменту для співпраці, при чому на різних її рівнях (від самого початку і до припинення).

6 З’ясування типу  відносин: формальні та неформальні домовленості, усні чи письмові; тривалість; умови співробітництва, які закріплені юридичними договорами.

7 Встановлення об’єму взаємних обов’язків та ресурсів, необхідних для успішної реалізації партнерської діяльності.

8 Оцінка балансу сил з точки зору вкладу партнерів у спільну підприємницьку діяльність. Організація взаємодії партнерів: створення, управління та контроль комунікацій між партнерами [1].

9 Врахування можливих змін умов господарювання і розроблення шляхів негайної адаптації до них. Цей фактор є досить актуальним за сучасних мінливих умов зовнішнього середовища. Адже безперервний динамічний процес глобалізації постійно диктує нові правила діяльності для учасників ринку. Саме том, з метою підвищення рівня конкурентоспроможності, суб’єктам підприємництва постійно потрібно шукати нові способи та методи пристосування до умов господарювання. І чим швидше та якісніше відреагують партнери на подібні зміни, тим успішнішою буде їх співпраця.

10 Оцінка конкурентів як потенційних партнерів. Характеризуючи партнерські відносини на сучасному етапі розвитку, варто підкреслити їх основну ознаку – наявність конкуренції між учасниками об’єднання. Зберігають конкурентні стосунки не всі партнерські союзи, проте значна їх кількість, зрештою, не відкидає такий сценарій подій. Для реалій XXI століття це явище – цілком звичайна річ, і учасники підписують домовленість про співпрацю, зберігаючи при цьому свою абсолютну автономність та свої позиції на ринку (цільову аудиторію, ринки збуту, тощо), без повної інтеграції з іншими суб’єктами господарювання, але заради досягнення спільної мети.

11 Наявність довіри та поваги між союзниками. Скільки б не було підписано контрактів та встановлено усних договорів, людський фактор ігнорувати ніколи не варто. І якщо не існує, перш за все, довіри між потенційними партнерами та взаємної поваги, ніякі офіційно зафіксовані умови не зроблять майбутню співпрацю успішною.

12.  Врахування розбіжностей між культурними особливостями та стилями управління.

Таким чином, з’ясування основних факторів, на яких ґрунтується успішна партнерська діяльність суб’єктів господарювання, – відповідальна справа та вимагає ретельної підготовки. Адже, визначення основних нюансів співпраці ще на початкових її етапах, дасть можливість отримати максимальні зиски від такої діяльності у майбутньому.

Література:

1. Клиффорд Ф. Грей, Эрик У. Ларсон. Управление проектами.
Практическое руководство: Пер с англ. В.Дудников. – М.:  издательство «Дело и сервис», 2003. – 521с.
2.  Кащеєва Г. З досвіду розвитку франчайзингу українських торгових
підприємств // Маркетинг в Україні. – 2008. - №1. – С.49-51

3. Королева Е. Стратегические альянсы в системе конкурентных отношений // Менеджмент сегодня. – 2009. – №54.- С.390-395